Дошкільний навчальний заклад № 4, м.Чернівці








 

 

Проблема адаптації до умов дитячого садка виникає у будь – якому віці. Для дитини незвичне все: відсутність близьких, незнайомі дорослі, велика кількість дітей, новий розпорядок дня, нове приміщення. Така різка зміна звичних форм життя викликає, насамперед, нервово – психічне напруження, не завжди проходить без ускладнень, а в деяких дітей супроводжується важкими емоційними переживаннями.

 

Як  підготувати дитину до вступу в дитячий садок

 

Пам’ятка  для батьків:

1.  Слід організувати життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються  в дошкільному  закладі;
2.  Добре, коли  зацікавите  сина або  доньку дитячим  садком, викличете  бажання  туди йти. Для цього, під час прогулянок з дитиною покажіть їй  будівлю дошкільного закладу, разом  поспостерігайте за грою дітей;  розкажіть про їхнє життя  в яслах;
3.  Поясніть, щоб дитина зрозуміла, що необхідно відвідувати дитячий садок;
4.  Щоб полегшити звикання,  познайомте малюка з майбутнім  вихователем,  поговоріть із ним так, щоб  він зрозумів, що вже  підріс і ходитиме до ясел, де про  дітей  піклується  добра  вихователька, яка  гуляє і  грається з  ними;
5.  Перші  2 тижні  не  залишайте  малюка в дитсадку  на  цілий  день. У перші дні цілком  достатньо  1-2  годин;
6.  Налагодьте  ефективний  зворотній  зв'язок  з  вихователями: повідомте  їм про  характер  дитини  та  як  називають  малюка  вдома;
7.  Не  починайте  «нове  життя» з  понеділка  (щоб  тиждень  не  здавався  надто  довгим), першого  дня  після  свят;
8.  Покладіть   у  кишеню  малюку  щось  із  звичного  йому  середовища; (наприклад, іграшку, з якою  буде добре  засинати);
 9. Дитина  значно легше  пристосовується  до  умов  суспільного  виховання, якщо  в  сім’ї  вона  володіє  елементарними  навичками самостійності (одягатися  та  роздягатися, охайно  складати  свій  одяг);
10. Дуже  важливо  навчити  маля  гратися, адже  такий  природний  для дитини  тип  діяльності  дає  можливість  відволікатись  від  думки  про батьків  та  формує  в  неї  «ділову  форму  спілкування» з  дорослими;
11. Не  можна  залякувати  дитину  садком – це  викличе  страх  перед дошкільним  закладом;
12. Привчайте  дитину  до  спілкування  з  однолітками  заздалегідь, виховуйте   доброзичливе  ставлення  до  них;
13. Необхідно  розширювати  коло  близьких  людей, які  приводять дитину  в  дитсадок;
14. Приділяйте  значну  увагу  розвитку  мовлення, адже  дитина  зможе висловити  свої  бажання, повідомити  про  свої  потреби;
15. Прагніть  оформити  маля  в  дошкільний  заклад  хоча  б  за  2-3  тижні до  виходу  матері  на  роботу, щоб  можна  було  поступово  збільшувати перебування  дитини  в  яслах.

 

 

 

 

Психологічна підготовка дитини до школи

 

Рекомендації батькам

1. Для дитини ви – зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.

2.  Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
3.  Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.
4. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.
5. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.
6. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.
7. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.
Гра – це її провідна діяльність, це її робота. Л. Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».
8. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй врай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких – 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.
9. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.
10. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.
11. Необхідною умовою емоційно – вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.
12. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.
13. Формуйте позитивне ставлення до школи.
14. Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями. 

 

 

                                             Психологічна підготовка дитини до школи

Рекомендації батькам

1.  Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.

4. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.

7. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

10. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.

13.

                        Рекомендації батькам тривожної дитини

  • Не порівнюйте успіхи дитини з успіхами інших дітей, дуже важливі оптимістичні прогнози на завтра.
  • Спілкуючись з дитиною, не підривайте авторитет інших вагомих для неї людей.
  • Не соромте дитину, якщо вона чогось боїться.
  • Поступово звикайте до страху. Наприклад, якщо дитина боїться собак, поспостерігайте разом з нею за грою цуценят. Попросіть знайомого, який має маленьку собачку, разом погуляти. Далі можна зробити наступний крок: нехай дитина у вашій присутності проведе деякий час із дорослою собакою.
  • Поділіться з дитиною спогадами про свої власні дитячі страхи, як ви з ними боролися і перемогли.
  •  

    Що потрібно робити батькам та людям, які щодня спілкуються з агресивною дитиною

     

    1. Необхідно навчитися зменшувати інтенсивність і тривалість надмірного невдоволення дітей та обмежувати ці наслідки. Невдоволення у незначних дозах спонукає дитину до адаптації, створює умови для здорового розвитку й набуття навичок.
    2. Забороняючи щось дитині, дорослі обмежують її самостійність. Заборона повинна бути зрозумілою, з поясненням причин.
    3. <span times="" new="" roman'"="">Основним фактором у запобіганні негативним виявам агресивності є оптимізація стосунків дорослих і дітей. Встановлення гармонійних стосунків між ними – основне у здоровому емоційному розвитку дитини. Чим стійкіша емоційна близькість, тим легше дитині переробити свої ворожі почуття.

     

    Дорослим необхідно усвідомити важливість емоційної доступності, емоційного спілкування, які не дають розвинутись агресивності дитини. Діти повинні бути впевнені, що у важку хвилину вони можуть покластися на дорослих і отримати допомогу.

     

     

     

                                Як відповідати на дитячі запитання

    1. Відповідь повинна не лише збагатити дитину новими знаннями, а сприяти подальшим роздумам, спостереженням.
    2. Даючи відповідь на запитання дитини, впливайте на її почуття, виховуйте гуманізм, чутливість, тактовність до оточуючих.
    3. <span times="" new="" roman'"="">Якщо відповідь на запитання дитини передбачає повідомлення знань, що недоступні для її розуміння, не бійтеся зауважити: «Дещо ти зараз не можеш осягнути, але коли підростеш, більше дізнаєшся і сам зможеш дати відповідь на це запитання).