КОЛИ НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА

Якщо вашій дитині 3 роки:  вона вільно спілкується з дорослими, активно ставить запитання сама та відповідає на запитання інших людей, може розповісти з    допомогою дорослого казку чи віршик. Дитина спілкується простими, поширеними реченнями, хоча іноді вони ще мають граматичні помилки. В словнику дитини є всі частини мови, окрім прислівників і дієприслівників. Словник складає 1000-1300 слів. Вживає запитання «Для чого?», «Навіщо?», «Чому?», «Кому?». Малюки правильно вживають більшість відмінкових закінчень. Але у мовленні ще спостерігаються граматичні помилки, пропуски та перестановки звуків та складів в багатоскладових словах. Панівною формою в спілкуванні є діалогічне мовлення: між дитиною і дорослим, між дитиною та іншими дітьми. Переважає ситуативне мовлення: дитина розповідає про побачене, пережите, діяльність. Дитина вимовляє правильно, чітко всі голосні та приголосні звуки, окрім шиплячих (ш, ж, ч, щ) та звука р. Зникає загальна пом’якшеність мовлення. Мовлення емоційно виразне.   В іншому випадку потрібно звернутись до логопеда.

Якщо вашій дитині 4 роки:  вона спілкується простими, поширеними реченнями з прийменниками, сполучниками, однорідними членами речення, з прямою мовою; будує складні речення із сполучниками. Оволодіває навичками монологічного мовлення, відповідає на запитання за змістом сюжетних картин, художніх текстів, вистав. Складає з допомогою дорослих описові розповіді (з 3-4 речень); переказує за допомогою запитань добре знайомі казки, знає напам’ять вірші, забавлянки; використовує образні вирази (із текстів казок, забавлянок), приказки, прислів’я, фразеологічні звороти, вигуки, звуконаслідувальні слова; знає основні кольори та збірні поняття (одяг, посуд, тварини, птахи та ін.). У словнику нараховується до 1800-2000 слів. Дитина оволодіває основними граматичними формами (рід, число, відмінок). Легко створює нові слова за допомогою префіксів, суфіксів, добирає спільнокореневі слова. З’являються складні слова, дитина правильно змінює дієслова за часом, використовує наказову форму дієслова; ступені порівняння прикметників. Зникає загальна пом’якшеність мовлення, поодинокі випадки перестановок та пропусків звуків і складів в багатоскладових словах. Чітка і правильна вимова голосних та приголосних звуків (крім р), дитина оволодіває правильною вимовою шиплячих звуків.   В іншому випадку потрібно звернутись до логопеда.

Якщо вашій дитині 5  років: вона самостійно вступає в розмову з іншими людьми, підтримує діалог, відповідає реченням на запитання за змістом картини, тексту; вміє складати описові, сюжетні розповіді , з власного досвіду за зразками; переказує знайомі оповідання і казки, знає напам’ять вірші, забавлянки, пісні. Словник дитини становить 2200-2500 слів. У словнику наявні всі частини мови. В активному словнику є узагальнені слова, абстрактні поняття (радість, чемність, хоробрість), дитина правильно використовує багатозначні слова, легко добирає антоніми, синоніми, класифікує предмети за ознаками, властивостями, але недостатньо розуміє переносне значення слів. У мовленні користується образними виразами (кіт-воркіт), фразеологічними зворотами, вживає форми словесної ввічливості, мовленнєвого етикету. Завершується засвоєння граматичних форм (рід, відмінок іменників, клична форма, наказовий спосіб дієслів), але спостерігаються помилки при чергуванні приголосних. Діти легко утворюють нові слова, форму однини і множини. Діти оволодівають правильною вимовою всіх звуків мови, хоча спостерігається нестійкість у вимові звука «р». Добре розвинений фонематичний слух – диференціюють близькі за звучанням звуки. В іншому випадку потрібно звернутись до логопеда.

  Якщо вашій дитині 6  років: вона користується різними типами речень: простими, складними, окличними, питальними, розповідними, реченнями зі вставними словами, однорідними членами, прямою мовою. У словнику нараховується 3500-4000 слів. Дитина вживає в мовленні всі частини мови; збільшується кількість абстрактних та узагальнюючих понять. Діти легко добирають антоніми, синоніми; класифікують предмети за ознаками, властивостями, якостями; починають розуміти і пояснювати слова-омоніми, переносне значення слів. В мовленні діти користуються образними виразами, порівняннями, фразеологізмами. Оволодівають граматичними категоріями мови, переважно правильно вживають відмінкові закінчення, узгоджують прикметники, дієприкметники, числівники з іменником, числівником в роді, відмінку та числі. Легко утворюють прості та складні слова, оволодівають навичками зв’язного мовлення. Але зустрічаються помилки у відмінкових закінченнях з чергуванням приголосних, вживанні невідмінюваних іменників, іменників, що не змінюються за числами, у відмінюванні деяких займенників, числівників.  Діти правильно вимовляють усі звуки. Можуть бути порушення звуковимови в зв’язку із зміною молочних зубів на постійні. Спостерігається неточність у вимові важких багатоскладових слів зі збігом приголосних. В іншому випадку потрібно звернутись до логопеда

Причинами розладів мовлення у дитини можуть бути:

1.  Недостатня рухливість органів артикуляційного апарату або наявність дефектів в їх будові. Неправильне положення зубів (прикус): прогнатія, прогенія та відкритий прикус – язик при цьому просувається між зубами (міжзубна вимова звуків [с], [з], [ц]). А причина в тому, що діти довго смокчуть соску, палець. Може бути органічна вада – коротка під’язикова вуздечка, неправильна будова зубів. Щоб попередити ці дефекти, потрібно вчасно звертатись до стоматолога, ортодонта.

2.   Зниження слуху. Батькам необхідно оберігати слух дітей від постійних сильних звукових впливів (голосно не включати телевізор, радіо, магнітофон). При захворюванні органів слуху необхідно звертатись до сурдолога.

3.  Надмірне форсування мовленнєвого розвитку. Не можна навантажувати дитину в ранньому віці складними мовленнєвим матеріалом; повторювати незрозумілі слова, слова складної складової структури, складні вірші, читати складні художні твори, які написані для дітей шкільного віку, вимагати вимовляти звуки, які ще недоступні для дітей даного віку, артикуляційний апарат яких ще не сформований. А батькам дуже подобається, що діти знають довгі вірші, вимагають часто їх читати. Деяким батькам подобається, що їхня дитина неправильно вимовляє звуки, захоплюються цим, вимагають повторювати слова з  цими звуками.

4.   Неправильне мовлення спілкування батьків з дитиною («сюсюкання»). Мовлення не передається спадково, але діти його наслідують у спілкуванні з оточуючими. Тому мовлення батьків у розмові з дитиною повинно бути правильним, виразним, чітким, точним, ніколи не повторювати за дитино. Спотворені звуки, не змінювати слова (бі-бі, бу-бу, ту-ту…). Батьки повинні спілкуватись з дитиною спокійно, привітно. Якщо батьки поспішають у розмові, роздратовані, то і діти говорять так само.

5.    Наслідування у вимові дорослих людей з вадами мовлення (якщо вони є оточені).

6.    Двомовність у сім’ї.

7.    Педагогічна занедбаність дитини.

8.    Недорозвиток фонематичного слуху.

9.    Недостатній розумовий розвиток дитини.

Батькам слід оберігати ще незміцнілий голосовий апарат: не дозволяти дитині голосно розмовляти, кричати, їсти на вулиці фрукти в холодну погоду, привчати її дихати через ніс, попереджувати хронічну нежить.

Знаючи ці причини та шляхи їх попередження, можна уникнути вад звуковимови. Але якщо в дитини вже є вади звуковимови, то потрібно займатись їх виправленням тактовно, привітно, ласкаво, терплячи, не можна сварити дитину за погану вимову звуків, не можна наказувати, щоб сказав правильно важке для нього слово. Саме з такими дітьми повинен працювати логопед.

Словник.

 Скільки слів повинна знати ваша дитина?

Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.

Словник кожної людини поділяється на  пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

• до 1 року 6 місяців - 10-15 слів;

• у кінці 2 року - 300 слів;

• у кінці 3 року - 1000 слів;

• в 4 роки - 2 500 слів;

• в 5 років - 3 500 слів;

• в 6 років - 4 000 слів;

• в 7 років - 4 500 слів.

  У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.

Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники50%,   дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко.Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються

прикметники, числівники та інші частини мови.

 Проте і в середньому дошкільному віці   є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.

Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається  до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.            

Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.

 Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. В таблиці, наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ                    ЗВУКИ  МОВЛЕННЯ

Від 1 до 2 років                   А,О,Е,М,П,Б   

Від 2 до 3 років                   У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років                    С, З, Ц

Від 4 до 5 років                   Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років                    Л, Р